«ІСТОРІЯ» - Part 3

Вадим Красноокий : "У 1993 році у нас почалися серйозні зміни в складі. Це було суттєвим уповільненням розвитку для групи, яка вже встигла в якійсь мірі зарекомендувати себе на рок-сцені Києва. Рома Шаркевич пішов, і нам довелося довго і болісно шукати нового барабанщика. Після ряду проб і прослуховувань ми зупинилися на Євгенові Медведі, який загалом теж був далекий від того, в чому група мала потребу. Влітку "Сталік" (Вова Сталінський) повідомив мені, що він збирається одружитися зі своєю німецькою подругою і до зими планує перебратися на постійне проживання до Німеччини, що означало тепер і необхідність пошуку нового контрабасиста. А вірніше сказати, нам потрібно було шукати людину, яка би захотіла вчитися грати на контрабасі - рок-н-рольних контрабасистів в місті просто не було. На заміну "Сталіку" був запрошений Станіслав Лісовський. Загалом, група була надовго паралізована - ми дали менше 10 виступів за півтора роки. Правда, я продовжував писати нові пісні... 

Влітку 1994 року за наші барабани нарешті сів (а точніше - став, він кілька років грав навстоячки) Богдан Очеретяний. Справи пішли куди краще. Бобу було 16 років, він грав добре і дуже стильно, та до того ж був сповнений ентузіазму. Ми стали часто виступати, одного разу навіть розігрівали "КРЕМАТОРІЙ", з'являлися на численних в той час київських рок-фестивалях, пізніше в нічних клубах. Ми стали записувати велику кількість демонстраційних касет і бомбити ними всі відомі нам європейські рекордингові компанії, що спеціалізувалися на музиці рокабілі і сайкобілі. Одна з них, німецька CRAZY LOVE RECORDS, в результаті випустила наш дебютний альбом. Для повноти картини не можна не згадати Іванну Довженко, яка взяла на себе менеджмент групи і відігравала значну роль в нашому розвитку протягом наступних 3 років (після чого ми займалися менеджментом самостійно)."